Oxi-Doza, 47 - 21 февраля 2011 23:28

" Раніше, коли чоловік повертався додому, він із дружиною за вечерею ділився новинами, враженнями, думками, що спіткали його на протязі часу, доки вони були окремо. Зараз такої потреби немає: вона вже в курсі, онлайн відслідковувала. Вона тебе теж не здивує чимось на кшталт: "Вава, ти зараз упадеш, Якін покинув свою кікімору, і ми зараз із ним улітаємо в Гагри".

Тобто патріархальна в класичному вигляді сімейна вечеря пірнула в Лету. Як один з елементів того цементу, що скріплює й робить доцільним подружнє життя.

Раніше, коли ми мали лише стаціонарний телефон, по якому довго не побазікаєш, ми частіше зустрічалися із друзями, бо: "Стільки накопичилося! Треба обов'язково зустрітися!" І летіли через усе місто, викроївши годинку. Тепер і такої духовної потреби немає: ти поінформований, як вони себе почувають, чим займаються й що їх хвилює – по саме горло.

І після культових слів "до зв'язку!", ти інформаційне спустошений, як гаманець автора після відвідин книгарні."
Повністю читати тут:
http://www.pravda.com.ua/columns/2011/02/21/5941436/

• 
• 
•